 |
дата: 22.03.2007
id=22032007213907
 | купити |
КНИГАРНЯ ВИДАВЦІВ |
ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИН КНИГ З УКРАЇНИ |
| цена: 60 грн.
дата: 22.03.2007 id=22032007213907
|
| І як тут не згадати Івана Франка, який зрозумів грандіозне обдарування Лесі Українки, назвавши її „трохи чи не одиноким мужчиною на всю соборну Україну”. Як тлумачить цей вислів Ліна Костенко: „В розумінні – трохи не єдиний. Але також і одинокий”. За два роки до смерті Леся Українка зізналася якось, що в неї з’явились грандіозні літературні задуми. Багато чого вона не встигла, проте, яке щастя для нащадків що в насичені ці роки – всупереч хворобі і негараздам – вона таки явила світові свою оригінальну, натхненну версію образу Дон Жуана. Після Тірсо де Маліна, Мольєра, Пушкіна українська драма „Камінний господар” показала нам не кам’яного гостя, якщо звернутися до Пушкіна, а „камінного господаря”. Різниця суттєва і надає великий простір для театральних тлумачень. Гордий лицар волі врешті решт переможений Командором, втративши кохану, волю, серце. Лише Лесі належить ідея образу Долорес, якої немає ні в легенді, ані в різних її інтерпретуваннях. Любов, вірність, самопожертва, духовна краса визначають цей образ, один із найпривабливіших у світовій драматургії. І дослідники, певно, мають рацію, вбачаючи в Долорес риси самої авторки. Вперше „Камінний господар був поставлений 1914го року в театрі Миколи Садовського. Командора грав сам Садовський, Дон Жуана – Іван Маряненко, Великі імена... А за тридцять з гаком років визначний український режисер Валерій Гаккебуш поставив „Камінного господаря” на радіо. Дон Жуана зіграв наш славетний майстер Ярослав Геляс, учень великого Мар’яна Крушельницького, Геляс згодом став режисером і в різні роки очолював Тернопільський і Ужгородський театри. Той самий Геляс, який у Харкові вперше зіграв українського Гамлета. Саме харківські митці відтворили у радіотеатрі драму „В катакомбах”, написану 1905 року. Дія відбувається в катакомбах поблизу Рима і основний її конфлікт між Єпископом і рабом, який повстає не проти Бога, а проти лицемірства, нерівності, загарбаного права на істину. Тим-то Неофіт-раб прагне жити „вільним, непідвладним, богорівним”... У цій радіовиставі зокрема, беруть участь наші визначні митці Іван Маряненко і Леонід Тарабаринов. Радіотеатр представляє і свою версію „Кассандри” – театральної вистави Київського театру ім. Івана Франка в постановці Сергія Сміяна. Тема драми не нова, але тлумачення Лесі Українки цілком оригінальне. Сама Леся писала про Кассандру, як вона її розуміє: ”Ся трагічна пророчиця, із своєю ніким не признаною правдою, з своїм даремним пророчим талантом...” В Кассандровій жорстокій правді її найвища любов до земляків, до Трої. У ролі героїні драми Юлія Ткаченко. Музика Юрія Знатокова. Рідіотеатр звертався також до суто поетичних творів Лесі Українки. Поему „Давня казка” поставив Василь Обручов, а ніби від самої авторки звучить голос Світлани Горлової. Драматичні поеми, п’єси Лесі Українки – скарбниця національного і світового театру. І на цій ниві – вірю, в майбутньому ще багато тлумачень-відкриттів. Ніна Новоселицька Заслужений діяч мистецтв України Радіовистава “Камінний господар” Режисер Валерій Гаккебуш. Музика Всеволода Рождественського. Дійові особи та виконавці: Командор дон Гонзаго де Мендоза – Аркадій Гашинський Донна Анна – Віра Родіонова Дон Жуан – Ярослав Геляс Долорес – Антоніна Ліцканович Сганарель, слуга Дон Жуана – Володимир Дальський Дон Пабло де Альварес, батько донни Анни – Федір Брайченко Донна Мерседес, мати донни Анни – Марія Боголюбова Донна Консепсьйон, грандеса – Феодосія Барвінська Маріквіта, покоївка – Катерина Литвиненко Дуенья донни Анни – Марія Шульга Веде виставу – Лідія Лєсная Запис 1951 року. “В катакомбах”. Радіовистава за драматичною поемою Лесі Українки. Режисер Алла Бабенко, редактор Людмила Кузьміна Дійові особи та виконавці: Єпископ – Данило Антонович Християнин-патрицій – Борис Ставицький Дияконіса – Софія Федорцева Диякон – Михайло Кірін Старий раб – Федір Радчук Християнка-рабиня – Рея Колосова Анціллодея – Світлана Чібісова Християнка – Ганна Бабіївна Старий диякон – Василь Стеценко Християнин-купець – Олександр Сомов Молодий християнин – Анатолій Літко Артисти Харківського Українського драматичного Театру ім. Т. Г. Шевченка. Веде виставу – Леонід Тарабаринов Запис 1960 року. “Касcандра”, радіокомпозиція вистави Київського академічного театру ім.Івана Франка, створена за драматичною поемою Лесі Українки. Режисер-постановник Сергій Сміян, музика Юрія Знатокова, редактор Лариса Шумакова Дійові особи та виконавці: Кассандра, дочка троянського царя Пріама, пророчиця, жриця Аполлона – Юлія Ткаченко Поліксена, її сестра, молода дівчина – Наталя Лотоцька Деїфоб, її найстарший брат, ватаг військовий – Аркадій Гашинський Гелен, другий її брат, віщун і жрець – Борис Ставицький Паріс, наймолодший брат Кассандри – Павло Морозенко Гелена, жінка спартанського царя Менелая – Галина Семененко Андромаха, жінка Гектора, брата Кассандри – Ольга Кусенко Левке – Тамара Горчинська Хрізе – Алла Нечерда Айтра – Галина Сліпенко Клімена – Зінаїда Цесаренко Креуза – Аза Власова Долон, молодий троянець – Степан Олексенко Ономай, цар лідійський – Василь Дашенко 1-й вартовий – Борис Лук’янов 2-й вартовий – Микола Панасьєв З-й вартовий – Михайло Крамар 4-й вартовий – Ян Козлов Флейтист – Павло Громовенко Сінон – Віктор Цимбаліст Агамемнон – Федір Брайченко Менелай – Станіслав Станкевич Одіссей – Леонід Жуковський Діомед – Яків Сиротенко Аякс – Анатолій Помилуйко Троянець – Валерій Турбовський Раб – Іван Савастру Від автора – Анатолій Васильєв Запис 1971 року. Інсценована поема Лесі Українки “Давня казка”. Режисер Василь Обручов. Редактор Лариса Шумакова Дійові особи та виконавці: Від автора – Світлана Горлова Поет – Олександр Биструшкін Бертольд – Станіслав Станкевич Перший співець – Микола Шутько Другий співець – Станіслав Пазенко Перший воїн – Віталій Розстальний Другий воїн – Ігор Стариков Запис 1986 року. Радіовистава “Одержима” за драматичною поемою Лесі Українки. Режисер Сергій Проскурня. Музика Юрія Шевченка. Редактор Ніна Новоселицька Дійові особи та виконавці: Міріам – Лариса Хоролець Месія – Богдан Ступка Йоганна – Ольга Сумська Старий – Костянтин Степанков Слуга – Микола Карцев Преторіанець – Борис Вознюк Від автора – Сергій Проскурня Тексти оголошень читає Володимир Карпінський Запис 1992 року |
Produced by ©Webshop™ |
© 2007 КНИГАРНЯ ВИДАВЦІВ |
КНИГАРНЯ ВИДАВЦІВ |