На період обрання його народним депутатом Верховної Ради України першого демократичного скликання, Степан Пушик хоч і став киянином, але знову повернувся додому, де створював усе найкраще зі своїх 50 книжок, що видані рідною мовою й перекладені в інших країнах. А ще Степана Пушика знають як автора 130 пісень, збирача фольклору, автора глибоких наукових досліджень долітописного і літописного періодів української історії.
Він народився там, де був Давній Галич, у селі Вікторові на Івано-Франківщині. ”Отут я жив сто тисяч літ...„ - напише Степан Пушик у зрілому віці. А ще отут він закінчував середню школу, технікум, навчався в Івано-Франківському педінституті, де і працював, коли той став університетом. А до цього був економістом на Гуцульщині, служба солдатська на ракетній базі, Літературний інститут імені О.М.Горького в Москві, журналістика, головування в клубі творчої інтелігенції, головування в підкомісії національних меншин у парламенті, викладання у вузах Києва й Івано-Франківська. Але найвище поцінована його праця як письменника. Жодна книжка (а тепер його твори видаються в семи томах) не залишалася поза увагою критики. Він створив свій своєрідний жанр – „роман з народних уст”.
|
