Кожного з цих днів ми проживали (я повторно) певний добрячий шматок мого життя. Остаточне розуміння сього, що зі мною насправді відбувалося в усі ті роки, далекі і ближчі, приходило, як і сп"яніння, щойно наприкінці дня, увечері. А назавтра ми, просвітлені й очищені, бралися за наступний шматок. І так було протягом усіх днів за винятком сьомого. На сьомий день ми домовилися поїздити Берліном. Ми різко змінювали ландшафти, соціальні уклади, напрямки руху і засоби пересування, ми говорили про все на світі, а його диктофон - попри офіційно проголошений нами день заслуженого спочинку - завжди лишався увімкнутим". "Він" – це Еґон Альт. Sapienti sat.
|
