Коли говорити спрощено, то «Лук’янівка» — це розповідь про молодого інтелектуала, котрого кидають за ґрати за сфабрикованим звинуваченням. Це екзистенційна історія одного існування на фоні малого чорного квадрату лук’янівської в’язниці і, ширше, — великого квадрату загальноукраїнської тюрми. Опинившись у ситуації «нежиття» між «нелюдьми», людина не тільки не втрачає людської гідності, а навпаки — все людське в ній з неймовірною силою загострюється. Йдучи слідом за головними героями, ми якоїсь миті розуміємо, що зайшли у пекло. Але невдовзі зі здивуванням відзначаємо, що це чи не єдине на сьогодні безпечне місце. За цими стінами — та ж сама тюрма. Вона поширюється на все місто, на всіх людей, на всю країну: створена людиною, вона стала головним її набутком.
|
